Головна бібліотека Лідса є найбільш старою бібліотечною установою подібного типу у Великобританії. Тож її історія ― довга, цікава та варта уваги. Дата заснування закладу ― 1768 рік. Бібліотека характеризується, як пропрієтарний підписний заклад, тобто, створена, управлялась та належала її членам. Далі на leeds1.one.
Подібні бібліотечні заклади були характерною рисою багатьох міст наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Вони з’явилися поряд з іншими важливими приватними проєктами, такими як суконні цехи, актові зали та компанії з будівництва каналів. Про це сказано на сайті Theleedslibrary.org.uk.
Передумова появи бібліотеки в Лідсі
У XVIII столітті книги видавалися у все більшій кількості, а читачі середнього класу мали все більше часу, аби читати книжки. Однак існувала одна суттєва перепона: друковані видання, разом з тим, дуже дорого обходилися людям, тому назріла потреба в якісних великих громадських книгозбірнях, де можна було б читати безкоштовно.
Мета діяльності бібліотеки Лідса та інших подібних бібліотек за підпискою полягала в тому, щоб придбати нові книги, які їх члени хотіли б прочитати. Також члени бібліотек постійно збирали видання, аби їх колекції збільшувалися в розмірі та цінності. Переважна більшість придбаних книг була доступна для прокату і на відкритих полицях, з яких члени бібліотеки могли їх вибрати. Регулярно поширювалися друковані каталоги, які допомагали під час вибору книг.
З часом підписні бібліотеки стали досить мало розповсюдженим явищем. Все через те, що в XIX столітті з’явилися інші конкуруючі бібліотеки за підпискою, в тому числі, заклади філософських та літературних спільнот і Механічних інститутів. Ці організації пропонували розширені можливості, такі як музеї, наукові дослідження, публічні лекції та освітні класи. Багато підписних бібліотек злилися з цими конкуруючими установами. Інші закрилися, коли з середини XIX століття почали з’являтися публічні бібліотеки, часто жертвували свою колекцію новій публічній. Великі комерційні бібліотеки, такі як “Boots”, “Harrods”, “Mudies”, також сприяли зниженню привабливості бібліотек за підпискою.
Початок діяльності бібліотеки
Бібліотека в місті з’явилась після об’яви, яка була розміщена в газеті “Leeds Intelligencer” трохи раніше в тому ж році, тобто, у 1768-му. Посаду першого секретаря новоствореного закладу обійняв відомий вчений та винахідник Джозеф Прістлі. Згодом, у 1779 році, шотландський письменник та юрист Джеймс Босуелл стверджував, що в Лідсі несподівано для всіх з’явилась дуже хороша громадська бібліотека, в якій з відвідувачами ведуть себе дуже ввічливо.
Двічі заклад переміщували з місця на місце. Однак 4 липня 1808 року бібліотека здійснила остаточний переїзд у спеціально побудоване приміщення на Комершіал-стріт в Лідсі. Будівля британського архітектора Томаса Джонсона внесена в перелік споруд ― пам’яток архітектури в стилі грецького відродження.
Магазини у складі бібліотеки на першому поверсі приносили дохід додатково до продажі абонементів. Крім того, Комершіал-стріт довгий час була найфешенебельнішою вулицею в місті, забезпечуючи високу орендну плату від бібліотечних магазинів.
Справи бібліотечного закладу дещо погіршилися у XX сторіччі, що призвело до падіння популярності і зменшення доходів. Це призвело до того, що деякі видання навіть довелося продавати, аби бібліотека якось лишалась на плаву. Відновити колишню популярність установи і поліпшити її становище вдалося у 1980-х роках, коли бібліотечний фонд зростав, а читачів ставало все більше. Одночасно в той період поліпшилось кадрове забезпечення організації, і в цілому заклад дійсно розквітнув після довгої рецесії.
Сучасний стан бібліотеки Лідса
Станом на 2020 рік, міська бібліотека Лідса нараховувала понад 1000 членів, які сплачували за річну підписку. Загальний фонд закладу становить близько 140 тисяч найменувань, і щорічно фонд бібліотеки поповнюється ще 1500 новими виданнями.
Тут також зберігаються сучасні засоби надання інформації, такі як аудіокнижки та DVD-диски. Часто публікаціями користуються вчені-дослідники, які не належать до спільноти членів цього закладу. У складі бібліотечного фонду також присутні книги, які раніше були надбанням Іноземної бібліотеки Лідса. Та установа, заснована у 1778 році, працювала недовго, і пізніше увійшла до складу головної міської бібліотеки.
Цікавим є той факт, що головна бібліотека Лідса стала місцем, в якому розгорталися події роману “Смерть затятого читача”. Твір написаний авторкою Френсіс Броуді, вийшов у світ у 2014 році. Таким чином книгозбірня послужила джерелом натхнення при створенні чергової художньої літературної праці.
В Лідсі дуже шанують та полюбляють відвідувати бібліотеки і читати книги. Книги завжди були і лишаються основним джерелом знань, тому попит на них буде існувати. А для його задоволення в місті створені відповідні умови, і жага до читання повністю задовольняється завдяки подібним установам.